тульник
ТУ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Майстер, що виготовляв тули.
Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі, — це так звані кожевники, усмошвеци [шевці], сідельники, тульники («тули» — сагайдаки), щитники (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 429).
Словник української мови (СУМ-11)