турський
ТУ́РСЬКИЙ, а, е, заст. Турецький.
Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах (П. Куліш, Вибр., 1969, 168);
Він [Хмель] говорив про тисячі негод І кривд від шляхти, турського султана І хана кримського (Забашта, Вибр., 1958, 96).
Словник української мови (СУМ-11)