туя
ТУ́Я, туї, ж. Вічнозелене хвойне дерево або кущ родини кипарисових.
На зеленому свіжому газоні скрізь темніли розкидані, неначе ялинки, темно-зелені кущі туй (Н.-Лев., V, 1966, 152);
Туя дурманить своїм запахом, аж голова чуманіє (Гончар, Тронка, 1963, 45).
Словник української мови (СУМ-11)