Словник чужослів Павло Штепа

туя

(дерево) живучка

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. туя — ту́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. туя — ТУ́Я, туї, ж. Вічнозелене хвойне дерево або кущ родини кипарисових. На зеленому свіжому газоні скрізь темніли розкидані, неначе ялинки, темно-зелені кущі туй (І. Нечуй-Левицький); Туя дурманить своїм запахом, аж голова чуманіє (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. туя — туї, ж. Вічнозелене хвойне дерево або кущ родини кипарисових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. туя — ту́я (грец. θυία) рід вічнозелених хвойних дерев і кущів родини кипарисових. Поширені в Східній Азії та Північній Америці. В СРСР вирощують Т. західну – засіб проти глистів і бородавок у народній медицині.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. туя — Хвойне вічнозелене дерево або кущ родини кипарисових; крона конусоподібна, листки лускуваті, розтерті пахнуть; в Україні 4 види; найпоширеніша т. західна.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. туя — Ту́я, ту́ї, ту́єю (росл.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. туя — ТУ́Я, туї, ж. Вічнозелене хвойне дерево або кущ родини кипарисових. На зеленому свіжому газоні скрізь темніли розкидані, неначе ялинки, темно-зелені кущі туй (Н.-Лев., V, 1966, 152); Туя дурманить своїм запахом, аж голова чуманіє (Гончар, Тронка, 1963, 45).  Словник української мови в 11 томах
  8. туя — Туя, туї ж. раст. = тоя. Вх. Пч. І. 8.  Словник української мови Грінченка