тьма-тьмуща

ТЬМА-ТЬМУ́ЩА, тьми-тьму́щої, рідко ТЬМА-ТЬМЕ́ННА, тьми-тьме́нної, ж., розм. Величезна кількість, безліч.

Щурів у класі була тьма-тьмуща, гуляли собі свобідно (Ков., Світ.., 1960, 96);

— Дивимось — коло яток людей — тьма-тьмуща, наче на великдень (Стельмах, І, 1962, 362);

— Крізь його руки пройшла вже тьма-тьменна солдатів і старих, і молодих (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 210);

На березі росли кущі срібної лозини, а під берегом тьма-тьменна червоних ягід в травиці (Козл., Ю. Крук, 1950, 83).

Значення в інших словниках

1. тьма-тьмуща — тьма-тьму́ща іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. тьма-тьмуща — див. багато  Словник синонімів Вусика
3. тьма-тьмуща — ТЬМА-ТЬМУ́ЩА, тьми-тьму́щої, рідко ТЬМА-ТЬМЕ́ННА, тьми-тьме́нної, ж., розм. Величезна кількість, безліч. Щурів у класі була тьма-тьмуща, гуляли собі свобідно (С. Ковалів); – Дивимось – коло яток людей – тьма-тьмуща, наче на великдень (М.  Словник української мови у 20 томах
4. тьма-тьмуща — тьми-тьмущої, рідко тьма-тьменна, тьми-тьменної, ж., розм. Величезна кількість, безліч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тьма-тьмуща — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил.  Словник синонімів української мови