тьмитися
ТЬМИ́ТИСЯ, тьми́ться, недок., заст. Ставати темним, темнішати.
Зелененький берег тьмиться, Річка срібная шумить (Метл. і Кост., Тв., 1906, 306).
Тьми́ться в оча́х, безос., заст. — те саме, що Тьма́риться в оча́х ( див. тьма́ритися).
Не ставало духу в груді, тьмилося в очах (Фр., II, 1950, 127);
Послабли [хлопи], не мали в собі сили й за малу дитину; ноги угиналися.., в очах тьмилося (Ков., Тв., 1958, 63).
Словник української мови (СУМ-11)