тьмитися
ТЬМИ́ТИСЯ, тьми́ться, недок., заст.
Ставати темним, темнішати.
Зелененький берег тьмиться, Річка срібная шумить (М. Костомаров).
(1) Тьми́ться в оча́х, безос., заст. – те саме, що Тьма́риться в оча́х (голові́) (див. тьма́ритися).
Не ставало духу в груді, тьмилося в очах (І. Франко);
Послабли [хлопи], не мали в собі сили й за малу дитину; ноги угиналися.., в очах тьмилося (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)