Словник української мови у 20 томах

тьмитися

ТЬМИ́ТИСЯ, тьми́ться, недок., заст.

Ставати темним, темнішати.

Зелененький берег тьмиться, Річка срібная шумить (М. Костомаров).

(1) Тьми́ться в оча́х, безос., заст. – те саме, що Тьма́риться в оча́х (голові́) (див. тьма́ритися).

Не ставало духу в груді, тьмилося в очах (І. Франко);

Послабли [хлопи], не мали в собі сили й за малу дитину; ноги угиналися.., в очах тьмилося (С. Ковалів).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тьмитися — тьми́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. тьмитися — тьмиться, недок., заст. Ставати темним, темнішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тьмитися — ТЕМНІ́ТИ (ставати темним, темнішим), ЗАТЕ́МНЮВАТИСЯ, ЗАТЕМНЯ́ТИСЯ, ТЬМА́РИТИСЯ, ТЬМИ́ТИСЯ заст.; ТЕМНІ́ШАТИ (ставати темнішим); МЕ́РКНУТИ (МЕ́РКТИ) (поступово втрачати яскравість); ПРИТЕ́МНЮВАТИСЯ, ПРИТЕМНЯ́ТИСЯ, ПРИТЬМА́РЮВАТИСЯ розм. (трохи). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. тьмитися — ТЬМИ́ТИСЯ, тьми́ться, недок., заст. Ставати темним, темнішати. Зелененький берег тьмиться, Річка срібная шумить (Метл. і Кост., Тв., 1906, 306). Тьми́ться в оча́х, безос., заст. — те саме, що Тьма́риться в оча́х ( див. тьма́ритися).  Словник української мови в 11 томах