тьмити
ТЬМИ́ТИ, тьмить, недок., що, заст.
Робити що-небудь темним, затемнювати; закривати собою світло.
Літ тридцять тому ся пустиня вкрита Була скаженим криком бойовим, її орали кінськії копита, Скородили списи, тьмив сонце дим (І. Франко);
Чорні хмари тривожно копичилися на небі, тьмили стежки й доріжки (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)