тьмити

Тьми́ти, тьмлю, тьмиш, тьмлять

Значення в інших словниках

1. тьмити — тьми́ти дієслово недоконаного виду робити що-небудь темним, затемнювати; закривати собою світло рідко  Орфографічний словник української мови
2. тьмити — ТЬМИ́ТИ, тьмить, недок., що, заст. Робити що-небудь темним, затемнювати; закривати собою світло. Літ тридцять тому ся пустиня вкрита Була скаженим криком бойовим, її орали кінськії копита, Скородили списи, тьмив сонце дим (І.  Словник української мови у 20 томах
3. тьмити — тьмить, недок., перех., заст. Робити що-небудь темним, затемнювати; закривати собою світло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тьмити — ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИ рідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). — Недок.  Словник синонімів української мови
5. тьмити — ТЬМИ́ТИ, тьмить, недок., перех., заст. Робити що-небудь темним, затемнювати; закривати собою світло. Літ тридцять тому ся пустиня вкрита Була скаженим криком бойовим, її орали кінськії копита, Скородили списи, тьмив сонце дим (Фр.  Словник української мови в 11 томах
6. тьмити — Тьми́ти, тьмлю, миш гл. Дѣлать темнымъ, мрачить. Желех. Та воно тьмить кругом мов ба на дощ. Волч. у.  Словник української мови Грінченка