тюжка
ТЮ́ЖКА, и, ж., розм. Дія за знач. тю́жити 1; покарання.
Дав же він йому тюжки — буде пам’ятати, як лаятись (Сл. Гр.);
Жовте лице батькове, його грізний погляд і ремінна тюжка стояли перед його очима (Мирний, І, 1954, 270).
Словник української мови (СУМ-11)