тюк

ТЮК¹, а́, ч. Великий щільно упакований згорток чого-небудь (сіна, речей, товару і т. ін.).

Купці.. в’язали їм [верблюдам] на спини важкі тюки добра, здобутого в Каффі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 176);

Перон завалений купами тюків, чемоданів, ящиків, скринь та усякого хатнього майна (Коч., II, 1956, 323);

Найкраще степове сіно.. пресувалося по таборах у тюки і вже в такому вигляді сплавлялося на каховську пристань (Гончар, Таврія, 1952, 215).

ТЮК², виг., розм. Уживається як присудок за знач. тю́кнути².

Значення в інших словниках

1. тюк — тюк 1 іменник чоловічого роду згорток тюк 2 вигук удар незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. тюк — Багул, пака  Словник чужослів Павло Штепа
3. тюк — ТЮК¹, а́, ч. Великий щільно упакований згорток чого-небудь (сіна, речей, товару і т. ін.). Купці .. в'язали їм [верблюдам] на спини важкі тюки добра, здобутого в Каффі (З.  Словник української мови у 20 томах
4. тюк — I -а, ч. Великий щільно упакований згорток чого-небудь (сіна, речей, товару і т. ін.). II виг., розм. Уживається як присудок за знач. тюкнути II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тюк — ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев.  Словник синонімів української мови