тюпання
ТЮ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. тюпати і звуки, утворювані цією дією.
Здається, що далеко-далеко по багнистій дорозі йдуть перетомлені коні, і складний ритм їхнього тюпання відбивається в тиші легенькою луною (Кол., На фронті.., 1959, 113).
Словник української мови (СУМ-11)