тюпання
ТЮ́ПАННЯ, я, с.
Дія за знач. тю́пати і звуки, утворювані цією дією.
Здається, що далеко-далеко по багнистій дорозі йдуть перетомлені коні, і складний ритм їхнього тюпання відбивається в тиші легенькою луною (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)