тюпання

Тюпання, -ня

с. Ходьба мелкими шажками.

Значення в інших словниках

1. тюпання — тю́пання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. тюпання — ТЮ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. тю́пати і звуки, утворювані цією дією. Здається, що далеко-далеко по багнистій дорозі йдуть перетомлені коні, і складний ритм їхнього тюпання відбивається в тиші легенькою луною (П. Колесник).  Словник української мови у 20 томах
3. тюпання — -я, с. Дія за знач. тюпати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тюпання — Тю́пання, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. тюпання — ТЮ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. тюпати і звуки, утворювані цією дією. Здається, що далеко-далеко по багнистій дорозі йдуть перетомлені коні, і складний ритм їхнього тюпання відбивається в тиші легенькою луною (Кол., На фронті.., 1959, 113).  Словник української мови в 11 томах