тюремник
ТЮРЕ́МНИК, а, ч. Наглядач у тюрмі.
Як мені хочеться взяти перо.. і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу… Гей… ви, тюремники! Не можна? (Коцюб., II, 1955, 183);
Тюремник вийняв з обшлага розписочку, шанобливо віддав її слідчому (Стельмах, І, 1962, 451).
Словник української мови (СУМ-11)