тюремник

тюре́мник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. тюремник — див. невільник  Словник синонімів Вусика
2. тюремник — В'язничий  Словник чужослів Павло Штепа
3. тюремник — ТЮРЕ́МНИК, а, ч. Наглядач у тюрмі. Як мені хочеться взяти перо .. і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу... Гей... ви, тюремники! Не можна? (М. Коцюбинський); Тюремник вийняв з обшлага розписочку, шанобливо віддав її слідчому (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. тюремник — -а, ч. Наглядач у тюрмі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тюремник — ТЮРЕ́МНИК, а, ч. Наглядач у тюрмі. Як мені хочеться взяти перо.. і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу… Гей… ви, тюремники! Не можна? (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах