тюремник
ТЮРЕ́МНИК, а, ч.
Наглядач у тюрмі.
Як мені хочеться взяти перо .. і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу... Гей... ви, тюремники! Не можна? (М. Коцюбинський);
Тюремник вийняв з обшлага розписочку, шанобливо віддав її слідчому (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)