тютюновий
ТЮТЮНО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до тютю́н 1.
У всіх покоях стояв шум та гамір, було майже темно від тютюнового диму (Фр., VIII, 1952, 380);
Одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в тютюн.. Велике тютюнове листя.. обпутало [обплутало] мене (Довж., Зач. Десна, 1957, 464);
Павло.. зняв з комина сухого тютюнового бадилля і став дробити його сікачем у вербовому коритці (Тют., Вир, 1964, 133);
// Пов’язаний з вирощуванням, обробкою, продажем тютюну.
Таня працювала на тютюновій фабриці (Головко, II, 1957, 440);
— Розкажи мені, що ви позавчора ввечері біля тютюнового кіоска.. робили (Собко, Звич. життя, 1957, 62);
Тютюнова плантація.
2. Який має колір тютюну; зелено-коричневий.
Тютюнові очі Погиби блиснули двома іскорками (Стельмах, II, 1962, 54).
3. рідко. Який став жовтим від вживання тютюну (у 1 знач.).
Брови стиснулись на переніссі, цурпалки тютюнових вусів прикривають лінію заокругленого рота (Стельмах, ІІ, 1962, 411).
Словник української мови (СУМ-11)