тілечко

ТІ́ЛЕЧКО¹, а, с., рідко. Зменш.-пестл. до ті́ло 2, 4.

Все щупленьке, рівненьке тілечко, вся оця мила істота до того стала нараз дорогою Василеві, що, якби хто сказав умерти, — вмер би за неї (Хотк., І, 1966, 101);

Наші тілечка з ефіру, Наші крильця з вітерків; Відкіля ми прилетіли — Ми не знаєм од віків (Щог., Поезії, 1958, 310).

ТІ́ЛЕЧКО², присл., діал. Зменш. до ті́лько.

— Нема Охріма Горобця. Тілечко був тут і як крізь землю провалився (Тют., Вир, 1964, 315).

Значення в інших словниках

1. тілечко — ті́лечко 1 іменник середнього роду тіло рідко ті́лечко 2 прислівник тільки незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. тілечко — ТІ́ЛЕЧКО¹, а, с., рідко. Зменш.-пестл. до ті́ло 2, 4. Все щупленьке, рівненьке тілечко, вся оця мила істота до того стала нараз дорогою Василеві, що, якби хто сказав умерти, – вмер би за неї (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. тілечко — I -а, с., рідко. Зменш.-пестл. до тіло 2), 4). II присл., діал. Зменш. до тілько.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тілечко — I. Тілечко нар. ум. отъ тілько. --------------- II. Тілечко, -ка с. ум. отъ тіло.  Словник української мови Грінченка