тілечко

ті́лечко

I -а, с., рідко.

Зменш.-пестл. до тіло 2), 4).

II присл., діал.

Зменш. до тілько.

Значення в інших словниках

1. тілечко — ті́лечко 1 іменник середнього роду тіло рідко ті́лечко 2 прислівник тільки незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. тілечко — ТІ́ЛЕЧКО¹, а, с., рідко. Зменш.-пестл. до ті́ло 2, 4. Все щупленьке, рівненьке тілечко, вся оця мила істота до того стала нараз дорогою Василеві, що, якби хто сказав умерти, – вмер би за неї (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. тілечко — ТІ́ЛЕЧКО¹, а, с., рідко. Зменш.-пестл. до ті́ло 2, 4. Все щупленьке, рівненьке тілечко, вся оця мила істота до того стала нараз дорогою Василеві, що, якби хто сказав умерти, — вмер би за неї (Хотк.  Словник української мови в 11 томах
4. тілечко — I. Тілечко нар. ум. отъ тілько. --------------- II. Тілечко, -ка с. ум. отъ тіло.  Словник української мови Грінченка