тілистий

тіли́стий

-а, -е.

1》 Огрядний, повний тілом (про людину).

|| Угодований, ситий (про тварину).

|| Міцний, кремезний.

2》 рідко. Те саме, що тілесний 4).

Значення в інших словниках

1. тілистий — тіли́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тілистий — див. ГЛАДКИЙ, ТІЛЕСНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. тілистий — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
4. тілистий — ТІЛИ́СТИЙ, а, е. 1. Огрядний, повний тілом (про людину). Вона піджидала Христі, важкої тілистої Христі, що повагом спускалася з гори (Панас Мирний); Пані тая, молода й прехороша, товстою ще не стала в свої вісімнадцять років, але вже була, тілиста (О.  Словник української мови у 20 томах
5. тілистий — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. тілистий — ТІЛИ́СТИЙ, а, е. 1. Огрядний, повний тілом (про людину). Вона піджидала Христі, важкої тілистої Христі, що повагом спускалася з гори (Мирний, IV, 1955, 175); Пані тая, молода й прехороша, товстою ще не стала в свої вісімнадцять років, але вже була...  Словник української мови в 11 томах
7. тілистий — Тілистий, -а, -е Плотный, полный. Тілиста рука товстопузого Потаповича. Мир. ХРВ. 118. Тілистий віл. Волч. у.  Словник української мови Грінченка