Значення в інших словниках
-
убрати —
убра́ти 1 дієслово доконаного виду одягти когось убра́ти 2 дієслово доконаного виду зібрати врожай убра́ти 3 дієслово доконаного виду втягнути щось всередину, насититися чим-небудь
Орфографічний словник української мови
-
убрати —
УБРА́ТИ¹ див. убира́ти¹. УБРА́ТИ² див. убира́ти². УБРА́ТИ³ див. вбира́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
-
убрати —
I див. убирати I. II див. убирати II. III див. вбирати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
убрати —
ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
убрати —
Убрати, -ся см. убірати, -ся.
Словник української мови Грінченка