угодниця

УГО́ДНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до уго́дник.

[Василь:] Та вже як черниці, то й угодниці. Не кому ж ви себе посвятили, як не богові. До людей же вам байдуже (Мирний, V, 1955, 102).

Значення в інших словниках

1. угодниця — уго́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. угодниця — УГО́ДНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до уго́дник. [Василь:] Та вже як черниці, то й угодниці. Не кому ж ви себе посвятили, як не Богові (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. угодниця — -і, церк. Жін. до угодник.  Великий тлумачний словник сучасної мови