угоряти
УГОРЯ́ТИ (ВГОРЯ́ТИ), я́є, недок., УГОРІ́ТИ (ВГОРІ́ТИ), ри́ть, док., спец. Зменшуватися в об’ємі при горінні, плавленні тощо.
Де б те золото дівалось, якби не вгоряло? (Номис, 1864, № 14058);
Така деревина, що не піднести, — а вгоріла, мов тріска! (Хотк., II, 1966, 392).
Словник української мови (СУМ-11)