угоряти
УГОРЯ́ТИ (ВГОРЯ́ТИ), я́є, недок., УГОРІ́ТИ (ВГОРІ́ТИ), ри́ть, док., спец.
Зменшуватися в об'ємі при горінні, плавленні тощо; вигорати.
Де б те золото дівалось, якби не вгоряло? (Номис);
// Те саме, що згора́ти.
Така деревина, що не піднести, – а вгоріла, мов тріска! (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)