угрітий

УГРІ́ТИЙ (ВГРІ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до угрі́ти.

Повільним кроком, довго йдучи, виходила Маруся ген на високий верх, лягала на угрітій сонцем царинці і, утопивши очі в бездонну глибину небес, лежала так цілими годинами (Хотк., II, 1966, 43);

Чи ти ласкою маєш угрітий Під негоду спокійний куток? Чи ти їла слізьми неполитий А хоч раз того хліба шматок? (Манж., Тв., 1955, 69).

Значення в інших словниках

1. угрітий — угрі́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. угрітий — УГРІ́ТИЙ (ВГРІ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. до угрі́ти. Повільним кроком, довго йдучи, виходила Маруся ген на високий верх, лягала на угрітій сонцем царинці і, утопивши очі в бездонну глибину небес, лежала так цілими годинами (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. угрітий — (вгрітий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до угріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови