удушення

УДУ́ШЕННЯ (ВДУ́ШЕННЯ), я, с. Дія за знач. удуши́ти і удуши́тися.

Головна основа теперішньої дипломатії, це і є фінансові операції, які зводяться до пограбування й удушення слабих народностей (Ленін, 31, 1973, 373);

Після вдушення непу настає ще складніша пора (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 107).

Значення в інших словниках

1. удушення — уду́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. удушення — УДУ́ШЕННЯ (ВДУ́ШЕННЯ), я, с. Дія за знач. удуши́ти і удуши́тися. Після вдушення непу настає ще складніша пора (В. Земляк); Лисовський почав вимагати від господаря двісті золотих, погрожуючи покласти на нього ту смерть способом насильницьким – удушенням (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
3. удушення — (вдушення), -я, с. Дія за знач. удушити і удушитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови