удушення

УДУ́ШЕННЯ (ВДУ́ШЕННЯ), я, с.

Дія за знач. удуши́ти і удуши́тися.

Після вдушення непу настає ще складніша пора (В. Земляк);

Лисовський почав вимагати від господаря двісті золотих, погрожуючи покласти на нього ту смерть способом насильницьким – удушенням (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. удушення — уду́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. удушення — (вдушення), -я, с. Дія за знач. удушити і удушитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. удушення — УДУ́ШЕННЯ (ВДУ́ШЕННЯ), я, с. Дія за знач. удуши́ти і удуши́тися. Головна основа теперішньої дипломатії, це і є фінансові операції, які зводяться до пограбування й удушення слабих народностей (Ленін, 31, 1973, 373); Після вдушення непу настає ще складніша пора (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 107).  Словник української мови в 11 томах