ужинок

УЖИ́НОК, нку, ч. Загальна кількість зжатого на ниві хліба.

Звозили снопи, сіно, славний ужинок цього літа взяли люди з панського поля! (Горд., Чужу ниву.., 1947, 298);

*Образно. Високий татарин, здоровий, як бик, витріщив очі й поводив ними навколо, немов збирав по обличчях ужинок гніву (Коцюб., II, 1955, 153).

Значення в інших словниках

1. ужинок — ужи́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ужинок — див. хліб  Словник синонімів Вусика
3. ужинок — Нку, ч. Загальна кількість зжатого на ниві хліба. Не ремствуй, що забідний був ужинок. Зате тяжкий. Як коливо — тяжкий. (ЧТ:61).  Словник поетичної мови Василя Стуса
4. ужинок — УЖИ́НОК (ВЖИ́НОК), нку, ч. 1. Загальна кількість зжатого на ниві хліба. Звозили снопи, сіно, славний ужинок цього літа взяли люди з панського поля! (К. Гордієнко); Ні вжинку – бодай півснопа (П. Воронько); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
5. ужинок — -нку, ч. Загальна кількість зжатого на ниві хліба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ужинок — Ужи́нок, -нку; ужи́нки, -нків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ужинок — Ужинок, -нку м. 1) Количество сжатаго на нивѣ хлѣба. 2) Часть нивы, сжатая хозяиномъ сосѣдней нивы.  Словник української мови Грінченка