ужитий
УЖИ́ТИЙ (ВЖИ́ТИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ужи́ти¹.
2. у знач. прикм. Який був у вжитку, використовувався.
Сірко.. забирав з кухні і виносив відро з ужитою водою (Сенч., Опов., 1959, 194).
Словник української мови (СУМ-11)УЖИ́ТИЙ (ВЖИ́ТИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ужи́ти¹.
2. у знач. прикм. Який був у вжитку, використовувався.
Сірко.. забирав з кухні і виносив відро з ужитою водою (Сенч., Опов., 1959, 194).
Словник української мови (СУМ-11)