узбочина
УЗБО́ЧИНА, и, ж. Те саме, що узбі́ччя.
Пролунали перші постріли, коні шарахнулись на узбочину (Кочура, Зол. грамота, 1960, 375);
Не по інших законах той вихор летить і руйнує, Як і спокійний струмок, що, набравшись води дощової, Буйно з узбочин гірських течією могутньою рине (Зеров, Вибр., 1966, 131).
Словник української мови (СУМ-11)