узбічний
УЗБІ́ЧНИЙ, а, е. Який міститься збоку стосовно чого-небудь.
Спустившись з узбічної на головну алею, повільною ходою простував [Канушевич] селищем (Коцюба, Нові береги, 1959, 147);
// Який міститься, розташований вздовж дороги, шосе і т. ін.
Дорога.. захрясла танками, тягачами, автомашинами. Поволі все це розсотувалося в узбічні гаї та улоговини (Гончар, III, 1959, 404).
Словник української мови (СУМ-11)