узвіз
УЗВІ́З, во́зу, ч. Крутий підйом; вулиця, дорога, що мають підйом.
Загони головних потуг стояли за вузьким та стрімким узвозом сажнів за двісті від греблі (Стар., Облога.., 1961, 51);
Боричів узвіз уже проїхав і вступає в Київ Ігор-князь (Забіла, У.. світ, 1960, 178);
Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками, з крутими узвозами на вулицях (Сміл., Сашко, 1954, 14);
На кожному узвозі притишував [поїзд] і без того повільний хід (Шовк., Інженери, 1948, 124).
Словник української мови (СУМ-11)