уздечка
УЗДЕ́ЧКА, и, ж., рідко. Те саме, що вузде́чка.
Та ж уздечка, що на коня, що на кобилу (Номис, 1864, № 7996);
Яків торкнув уздечкою, і кінь поніс його в село (Стельмах, І, 1962, 481).
Словник української мови (СУМ-11)УЗДЕ́ЧКА, и, ж., рідко. Те саме, що вузде́чка.
Та ж уздечка, що на коня, що на кобилу (Номис, 1864, № 7996);
Яків торкнув уздечкою, і кінь поніс його в село (Стельмах, І, 1962, 481).
Словник української мови (СУМ-11)