узурпатор
УЗУРПА́ТОР, а, ч. Особа, яка незаконно захопила владу в країні або привласнила чужі права на що-небудь.
[Круста:] От я знаю сам таких, що цезаря готові зневажати — для них він, бач, тиран та узурпатор (Л. Укр., II, 1951, 403);
На прикладі державного перевороту, здійсненого у Франції узурпатором Луї Бонапартом.., Маркс усьому світові розповів огидну правду світу буржуазії (Ком. Укр., 5, 1965, 42).
Словник української мови (СУМ-11)