укараний

УКА́РАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до укара́ти.

Всяка кривда мусить бути укарана (Фр., V, 1951, 313).

Значення в інших словниках

1. укараний — УКА́РАНИЙ (ВКА́РАНИЙ), а, е, діал. Дієпр. пас. до укара́ти. Всяка кривда мусить бути укарана (І. Франко); Того ж року управитель Чернігівської друкарні, який не надсилав до Синоду видрукованих книг.., був укараний.. штрафом на 1000 карб.  Словник української мови у 20 томах
2. укараний — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до укарати.  Великий тлумачний словник сучасної мови