укараний

УКА́РАНИЙ (ВКА́РАНИЙ), а, е, діал.

Дієпр. пас. до укара́ти.

Всяка кривда мусить бути укарана (І. Франко);

Того ж року управитель Чернігівської друкарні, який не надсилав до Синоду видрукованих книг.., був укараний.. штрафом на 1000 карб., а майно самої друкарні звелено було забрати до Московської друкарні (з церк.-рел. літ.);

Ніхто не може бути укараний інакше як на підставі закону і після судової постанови (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. укараний — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до укарати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. укараний — УКА́РАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до укара́ти. Всяка кривда мусить бути укарана (Фр., V, 1951, 313).  Словник української мови в 11 томах