УКОРО́ЧЕННЯ (ВКОРО́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. укороти́ти і укороти́тися.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
укорочення —
укоро́чення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
укорочення —
УКОРО́ЧЕННЯ (ВКОРО́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. укороти́ти і укороти́тися. Молода жінка .. розтривожено вловлює безжальне вкорочення власного життя, що впійманою птицею зіщулюється, стискується й маліє (П.
Словник української мови у 20 томах
укорочення —
(вкорочення), -я, с. Дія за знач. укоротити і укоротитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
укорочення —
Укоро́чення, -ння, -нню
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)