укорочення
УКОРО́ЧЕННЯ (ВКОРО́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. укороти́ти і укороти́тися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укорочення — укоро́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- укорочення — УКОРО́ЧЕННЯ (ВКОРО́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. укороти́ти і укороти́тися. Молода жінка .. розтривожено вловлює безжальне вкорочення власного життя, що впійманою птицею зіщулюється, стискується й маліє (П. Словник української мови у 20 томах
- укорочення — (вкорочення), -я, с. Дія за знач. укоротити і укоротитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- укорочення — Укоро́чення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)