1. Словник української мови в 11 томах

укорочування

УКОРО́ЧУВАННЯ (ВКОРО́ЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. укоро́чувати і укоро́чуватися.

Щороку, поряд з проріджуванням і вкорочуванням наземної частини дерева, вирізують хворі, сухі, підсихаючі й поламані гілки (Хлібороб Укр., 3, 1970, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укорочування — укоро́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. укорочування — УКОРО́ЧУВАННЯ (ВКОРО́ЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. укоро́чувати і укоро́чуватися. Щороку, поряд з проріджуванням і вкорочуванням наземної частини дерева, вирізують хворі, сухі, підсихаючі й поламані гілки (з наук. літ.); Вкорочування низу штанів ручним швом. Словник української мови у 20 томах
  3. укорочування — (вкорочування), -я, с. Дія за знач. укорочувати і укорочуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови