укорочування
УКОРО́ЧУВАННЯ (ВКОРО́ЧУВАННЯ), я, с.
Дія за знач. укоро́чувати і укоро́чуватися.
Щороку, поряд з проріджуванням і вкорочуванням наземної частини дерева, вирізують хворі, сухі, підсихаючі й поламані гілки (з наук. літ.);
Вкорочування низу штанів ручним швом.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укорочування — укоро́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- укорочування — (вкорочування), -я, с. Дія за знач. укорочувати і укорочуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- укорочування — УКОРО́ЧУВАННЯ (ВКОРО́ЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. укоро́чувати і укоро́чуватися. Щороку, поряд з проріджуванням і вкорочуванням наземної частини дерева, вирізують хворі, сухі, підсихаючі й поламані гілки (Хлібороб Укр., 3, 1970, 29). Словник української мови в 11 томах