1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

укорочення

Укоро́чення, -ння, -нню

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укорочення — укоро́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. укорочення — УКОРО́ЧЕННЯ (ВКОРО́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. укороти́ти і укороти́тися. Молода жінка .. розтривожено вловлює безжальне вкорочення власного життя, що впійманою птицею зіщулюється, стискується й маліє (П. Словник української мови у 20 томах
  3. укорочення — (вкорочення), -я, с. Дія за знач. укоротити і укоротитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укорочення — УКОРО́ЧЕННЯ (ВКОРО́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. укороти́ти і укороти́тися. Словник української мови в 11 томах