укорочення
укоро́чення
(вкорочення), -я, с.
Дія за знач. укоротити і укоротитися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укорочення — укоро́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- укорочення — УКОРО́ЧЕННЯ (ВКОРО́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. укороти́ти і укороти́тися. Молода жінка .. розтривожено вловлює безжальне вкорочення власного життя, що впійманою птицею зіщулюється, стискується й маліє (П. Словник української мови у 20 томах
- укорочення — Укоро́чення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- укорочення — УКОРО́ЧЕННЯ (ВКОРО́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. укороти́ти і укороти́тися. Словник української мови в 11 томах