укроїти

УКРО́ЇТИ (ВКРО́ЇТИ), о́ю, о́їш, док., перех., діал. Відрізати.

Карній сів, укроїв хліба і почав їсти (Л. Укр., III, 1952, 563).

Значення в інших словниках

1. укроїти — укро́їти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. укроїти — УКРО́ЇТИ (ВКРО́ЇТИ), о́ю, о́їш, док., що, діал. Відрізати. Карній сів, укроїв хліба і почав їсти (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. укроїти — (вкроїти), -ою, -оїш, док., укроювати (вкроювати), -юю, -юєш, недок., перех., діал. Відрізати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. укроїти — Укроїти, -рою, -їш гл. = украяти.  Словник української мови Грінченка