укріп
УКРІ́П¹, укро́пу, ч., розм. Те саме, що кріп.
Галина поставила на стіл велику миску смачної юшки, заправленої пережареною цибулею та посиланої молодим укропом (Шиян, Партиз. край, 1946, 115).
УКРІ́П², укро́пу, ч., діал. Окріп.
Словник української мови (СУМ-11)