укріп

укрі́п

I укропу, ч., розм.

Те саме, що кріп.

II укропу, ч., діал.

Окріп.

Значення в інших словниках

1. укріп — укрі́п 1 іменник чоловічого роду кип'яток розм. укрі́п 2 іменник чоловічого роду кріп діал.  Орфографічний словник української мови
2. укріп — УКРІ́П¹, укро́пу, ч., розм. Те саме, що кріп. Галина поставила на стіл велику миску смачної юшки, заправленої пережареною цибулею та посипаної молодим укропом (А. Шиян). УКРІ́П², укро́пу, ч., діал. Окріп.  Словник української мови у 20 томах
3. укріп — УКРІ́П¹, укро́пу, ч., розм. Те саме, що кріп. Галина поставила на стіл велику миску смачної юшки, заправленої пережареною цибулею та посиланої молодим укропом (Шиян, Партиз. край, 1946, 115). УКРІ́П², укро́пу, ч., діал. Окріп.  Словник української мови в 11 томах