уламувати

УЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., УЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. тільки док., рідко. Поламати, зламати.

2. розм. Умовляти згодитися на що-небудь, схиляти до чогось.

А може йому таки вдасться уламати її (Мирний, IV, 1955, 181);

Уламати старого Зубківського було не легко (Панч, II, 1956, 12).

Значення в інших словниках

1. уламувати — ула́мувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уламувати — УЛА́МУВАТИ (ВЛА́МУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛАМА́ТИ (ВЛАМА́ТИ), а́ю, а́єш, док. 1. що, тільки док., рідко. Поламати, зламати. 2. кого, розм. Умовляти згодитися на що-небудь, схиляти до чогось. Юрко запротестував.  Словник української мови у 20 томах
3. уламувати — Ую, -уєш, недок., уламати, -аю, -аєш, док. Умовляти, упрошувати. Невже мені так багато платять, що я змушена писати маячню, до того ж уламуючи наших безталанних зірок мені цю маячню розповісти? (С. Пиркало). Запросити б її до себе на квартиру...  Словник сучасного українського сленгу
4. уламувати — -ую, -уєш, недок., уламати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 тільки док., рідко. Поламати, зламати. 2》 розм. Умовляти згодитися на що-небудь, схиляти до чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уламувати — УМОВЛЯ́ТИ (ВМОВЛЯ́ТИ) (впливати словами, просити згодитися на що-небудь), ПЕРЕКО́НУВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ до чого, на що, з інфін. і без додатка, СХИЛЯ́ТИ до чого, УГОВО́РЮВАТИ (ВГОВО́РЮВАТИ) розм., УГОВОРЯ́ТИ (ВГОВОРЯ́ТИ) розм. рідше, АГІТУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови