ультимативний
УЛЬТИМАТИ́ВНИЙ, а, е. Який має характер ультиматуму; категоричний.
[Балтієць:] Наша делегація у Бресті відповіла..: «..ми негайно підписуємо подану нам ультимативну угоду..» (Корн., І, 1955, 59).
Словник української мови (СУМ-11)УЛЬТИМАТИ́ВНИЙ, а, е. Який має характер ультиматуму; категоричний.
[Балтієць:] Наша делегація у Бресті відповіла..: «..ми негайно підписуємо подану нам ультимативну угоду..» (Корн., І, 1955, 59).
Словник української мови (СУМ-11)