умгу

УМГУ́, виг.

1. Уживається для вираження ствердження чого-небудь.

Провела [Юля] руками по щоках, стурбовано запитала: — Я червона? — Умгу (Тют., Вир, 1964, 246).

2. Уживається для вираження сумніву, недовір’я, невпевненості і т. ін.

— Умгу! — промимрив боярин. — А чи доводилося вам, панове посланці, раніш бувати у його величності на прийомах, чи чували вже монаршу розмову… (Ле, Хмельницький, І, 1957, 98).

Значення в інших словниках

1. умгу — умгу́ вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. умгу — див. так  Словник синонімів Вусика
3. умгу — УМГУ́, виг. 1. Уживається для вираження ствердження чого-небудь. Провела [Юля] руками по щоках, стурбовано запитала: – Я червона? – Умгу (Григорій Тютюнник). 2. Уживається для вираження сумніву, недовір'я, невпевненості і т. ін. – Умгу!...  Словник української мови у 20 томах
4. умгу — виг. 1》 Уживається для вираження ствердження чого-небудь. 2》 Уживається для вираження сумніву, недовір'я, невпевненості і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови