умебльований
УМЕБЛЬО́ВАНИЙ (ВМЕБЛЬО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до умеблюва́ти.
Він ходив по умебльованім із великим смаком кабінеті (Фр., V, 1951, 99);
Помешкання Мержинського в Мінську. Середня, бідно умебльована кімната (Сміл., Черв. троянда, 1955, 30).
Словник української мови (СУМ-11)